Острувки й Воля Островецька: від злочину 1943 року до ексгумацій 2026 року

01

Два села й одне скоординоване знищення

Острувки та Воля Островецька були сусідніми громадами, охопленими тією самою операцією 30 серпня 1943 року.

До війни обидва польські села становили багатопоколінну сільську громаду Любомльського повіту на Волині. 30 серпня 1943 року їх оточили та знищили під час ширшої хвилі нападів на польські поселення. Це не був випадковий місцевий конфлікт. Реєстри жертв, свідчення вцілілих і пізніші польові дослідження вказують на організовану операцію ОУН-УПА за участю місцевих помічників. Забудову спалили, більшість мешканців убили, а поселення перестали існувати. Тому досьє має пояснювати не лише злочин, а й відновлення списків імен, пошук могил та різницю між кількістю ексгумованих останків і загальною кількістю жертв. ^1,3,4

02

Як було здійснено напад

Організація оточення, переміщення людей і місць убивства важлива для оцінки характеру злочину.

Післявоєнні свідчення описують ранкове оточення, збирання мешканців під неправдивими запевненнями, поділ на групи та вбивства в кількох місцях. В Острувках людей збирали біля школи й костелу, а потім вели до місць страти. У Волі Островецькій групи спрямовували до полів, господарських будівель і ям, зокрема до могили біля стодоли Стражица. Спалення забудови знищило орієнтири для майбутніх пошуків. Повторюваність дій свідчить про підготовку й координацію, навіть якщо окремі свідчення різняться в деталях. ^1,3,4,9

03

Острувки: школа, костел і поле смерті

Географія села пояснює, чому дослідники мали поєднувати свідчення з археологічною перевіркою.

В Острувках свідчення вцілілих і родинні списки пов’язували ключові події зі школою, костелом і полем біля лісу Кокоравець. Після війни забудова зникла, межі змінилися, а рослинність стерла орієнтири. Тому дослідники зіставляли свідчення, старі плани та відстані, а потім перевіряли їх археологічними шурфами. Лише виявлення останків і контуру могили перетворює спогад про місце на підтверджену польову локалізацію. ^1,7,13

04

Воля Островецька: кілька місць убивства й поховання

Село не можна зводити до однієї могили, яку нині показують у медіа.

У Волі Островецькій було кілька місць убивства та приховування тіл. Найвідомішою є могила на колишньому господарстві Александра Стражица, пов’язана зі стодолою, де вбили й поховали велику групу мешканців. Інші жертви загинули біля школи, на полях та в окремих місцях. Тому відкриття однієї великої ями не завершує пошук. Роботи IPN 2026 року охоплюють масову могилу на господарстві Стражица, могилу біля фундаментів школи в Острувках та одиночний гріб навпроти цвинтаря. ^1,4,6,17

05

Кількість жертв: імена, оцінки та ексгумовані останки

Кілька правильних чисел відповідають на різні питання і не можуть бути взаємозамінними.

Освітні матеріали IPN називають щонайменше 474 убитих поляків в Острувках та 581 поляка і сімох євреїв, які переховувалися, у Волі Островецькій. Інші повідомлення округлюють спільний масштаб до понад тисячі або приблизно 1050 жертв. Це різні методи підрахунку: іменний реєстр, демографічна оцінка та мінімальна кількість осіб у конкретних могилах. Число 674 стосується останків, ексгумованих і похованих у 1992, 2011 і 2015 роках, а не повного підсумку злочину. ^2,3,4,16

06

Чому пошуки тривали десятиліттями

Знищені села, змінені кордони й недоступні архіви перетворили родинну пам’ять на довгий дослідницький процес.

Після 1943 року села не відновилися як польські громади. Вцілілі розсіялися, територія залишалася в СРСР, а дослідження злочинів ОУН-УПА обмежували цензура, пропаганда й закриті кордони. Родини зберігали імена, схеми та описи місцевості, але не могли проводити законні розкопки. Після розпаду СРСР дослідники зіткнулися зі зміненим ландшафтом і старінням свідків. Кожна експедиція залежала від дозволів, фінансування, місцевої співпраці, фахівців і можливості перепоховання. ^5,6,9

07

1992 рік: перша велика ексгумація

Перша кампанія після падіння радянської системи перетворила знання вцілілих на задокументовані могили й ексгумовані останки.

У серпні 1992 року польсько-українська команда провела першу велику ексгумаційну кампанію, започатковану родинами та дослідниками, пов’язаними з Леоном Попеком. Архів IPN зберігає звіти, карти, листування та судово-медичну документацію. У могилі біля стодоли Стражица пізніші підсумки називають 243 ексгумованих мешканців. Значення робіт полягало також у підтвердженні місця, описі контексту поховання й можливості публічного похорону. Водночас було зрозуміло, що інші могили ще не знайдені. ^5,6

08

2011 рік: локалізація поля смерті

Другий великий етап спирався на точну археологічну локалізацію, а не лише на загальний пам’ятний знак.

У червні та липні 2011 року фахівці повернулися до Острувок, щоб локалізувати місце, відоме як поле смерті. Пам’ятний хрест може позначати загальний район злочину, тоді як справжня могила лежить на певній відстані. Свідчення, археологічне обстеження й шурфи допомогли визначити зону поховання. Цей етап розширив карту злочину й показав, що пам’ятник, історичне поселення та підтверджена могила є різними категоріями доказів. ^7,6

09

2015 рік: нові останки та урочисте перепоховання

Роботи поєднали судово-медичне дослідження з публічним обов’язком поховати загиблих.

Пошуки й ексгумації 2015 року виявили масову могилу в Острувках із останками 33 осіб, серед яких IPN назвав 22 чоловіків, п’ять жінок і шістьох дітей, а також одиночну могилу жінки у Волі Островецькій. 30 серпня останки поховали. Разом із попередніми етапами загальна кількість ексгумованих і гідно похованих становила 674. Гідне поховання переносить жертв із прихованої ями до задокументованої могили, але документація та зразки мають залишатися доступними. ^13,6,10

10

Пошук не є тим самим, що ексгумація

Процес 2026 року вимагав окремих етапів розвідки, перевірки та дозволу на ексгумацію.

Роботи 20 квітня - 1 травня 2026 року були пошуковим етапом. Фахівці дослідили близько 2000 квадратних метрів, заклали шурфи й підтвердили наявність останків, але не вилучали всіх тіл. На господарстві Стражица визначили яму площею близько 14 квадратних метрів і відкрили останки п’ятьох осіб, зокрема дитини. Загалом знайшли дві масові могили й один одиночний гріб. Лише після дозволу Міністерства культури України могла початися повна ексгумація. ^13,14,15,16

11

Липень 2026 року: що було встановлено до 21 липня

Поточний польовий підрахунок треба подавати разом із датою та етапом дослідження.

Повна ексгумація почалася 13 липня 2026 року й мала тривати до 7 серпня. IPN назвав три місця робіт. 17 липня повідомлялося про понад десяток осіб у верхньому шарі, а 21 липня мінімальна кількість зросла до щонайменше 38, при цьому відкривали наступні скелети. Тіла лежали без трун і безладно; на частині останків були сильні механічні травми, а в ямі знаходили хрестики, медальйони, прикраси й елементи одягу. Це не означало ідентифікації 38 людей. ^17,18,19,20

12

Що можуть встановити археологія та судова антропологія

Матеріальний доказ зміцнює висновки, але сам не відповідає на всі історичні питання.

Археологія фіксує межі ями, шари ґрунту, порядок розміщення тіл і зв’язок останків із предметами. Судова антропологія визначає мінімальну кількість осіб та може оцінити вік, стать, зріст, хвороби й травми. Пошкодження кістки не завжди доводить конкретну зброю, бо треба відрізняти травми біля моменту смерті від пізніших змін. Особистий предмет може допомогти, але не завжди ідентифікує людину. Встановлення виконавців і наказів потребує також свідчень та документів. ^5,20,19

13

Ідентифікація є окремим і повільнішим процесом

Вилучення скелета, визначення біологічного профілю та встановлення імені є трьома різними етапами.

Ідентифікація починається з точного маркування та безперервного контролю останків від могили до лабораторії. Вік, стать, зріст, зуби, старі травми й особисті речі порівнюють із даними про зниклих. ДНК допомагає, якщо матеріал зберігся і є родичі, але цілі родини були вбиті, а останки можуть бути неповними або змішаними. Деякі жертви можуть залишитися безіменними, що не зменшує обов’язку їх поховати, але вимагає чесних категорій ідентифікації. ^20,5,8

14

Дозволи та польсько-українська співпраця

Роботи на території іншої держави залежать від права, установ і співпраці, а не лише від історичного переконання.

Операція 2026 року стала можливою завдяки послідовності польсько-українських рішень. Спільна робоча група розглядала запити обох держав. Українська сторона дозволила пошуки, польські й українські фахівці провели їх разом, а підтверджені могили стали підставою для окремого дозволу на ексгумацію. У липні працювали IPN, підприємство «Волинські старожитності», представник Вроцлавського медичного університету, польське міністерство культури та консульство. Законна співпраця захищає місце, докази й право на поховання. ^11,12,16,17

15

Як читати це оновлюване досьє

Польові роботи ще тривали, коли це видання було закрито 27 липня 2026 року.

Це видання має доказову дату 27 липня 2026 року. Останнім числовим повідомленням до цієї дати були щонайменше 38 осіб, виявлених до 21 липня. На 28 липня було анонсовано пресконференцію, а роботи мали тривати до 7 серпня. Пізніші дані треба додавати як датовані оновлення, не змінюючи мовчки старі твердження. Досьє не називатиме людину ідентифікованою без опублікованого результату відповідальної установи. Попередні числа залишаються в хронології як документ поступу розкопок. ^19,21,17

Хронологія

1. 1943-08-30: Знищення обох сіл

   Підрозділи ОУН-УПА та місцеві учасники нападають на Острувки й Волю Островецьку. ^1,2

2. 1943-09-01: Приховування тіл у кількох ямах

   Розпорошена географія поховань пізніше ускладнює пошуки та ідентифікацію. ¹

3. 1992-08-17: Початок першої великої ексгумації

   Польсько-українська команда документує й досліджує могили. ⁵

4. 1992-08-30: Поховання знайдених жертв

   Перша кампанія поєднує ексгумацію з публічною жалобою. ⁶

5. 2011-06-29: Пошук поля смерті

   Археологічні роботи локалізують зону поховання, яку пам’ятали вцілілі. ⁷

6. 2015-01-01: Дослідження наступних могил

   Нові роботи виявляють 33 особи в Острувках та одиночний гріб у Волі Островецькій. ¹³

7. 2015-08-30: Річничне поховання

   Нові знайдені жертви отримують публічне поховання. ¹⁰

8. 2021-08-30: Розширення бази жертв

   IPN публікує нові іменні записи з архівної роботи. ⁸

9. 2025-12-01: Дозвіл на нові пошуки

   Українська сторона дозволяє новий пошуковий етап. ¹²

10. 2026-04-20: Початок пошукової кампанії

    Фахівці починають польову перевірку в обох колишніх селах. ¹³

11. 2026-04-27: Підтвердження могили на господарстві Стражица

    Визначено яму близько 14 м² і відкрито останки п’ятьох осіб. ¹⁴

12. 2026-05-01: Завершення пошукового етапу

    Дві масові могили й одиночний гріб стають підставою для запиту на ексгумацію. ¹⁵

13. 2026-06-04: Підтвердження дозволу на ексгумацію

    Міністерство культури України дозволяє повну ексгумацію. ¹⁶

14. 2026-07-13: Початок повної ексгумації

    Міждисциплінарна команда починає роботи у трьох підтверджених місцях. ¹⁷

15. 2026-07-17: Відкриття верхнього шару поховання

    IPN повідомляє про понад десяток осіб, травми й особисті речі. ¹⁸

16. 2026-07-21: Виявлення останків щонайменше 38 осіб

    Число залишається попереднім, бо відкривають наступні скелети. ¹⁹

17. 2026-07-28: Анонсована пресконференція IPN

    Пресконференція є наступним запланованим оновленням після дати видання. ²¹

18. 2026-08-07: Планове завершення польових робіт

    Остаточні польові числа можна оцінити після завершення кампанії. ¹⁷

Видання та цитування

Стабільний бібліографічний опис для досліджень, освіти й публікацій.

Редакційний статус

Опубліковане публічне досьє

Версія

v3.14.4

Оновлено

28 липня 2026 р.

Канонічна адреса

https://upamemorials.org/uk/dossier/ostrowki-wola-ostrowiecka-exhumations/

Рекомендований опис

UPA Memorials, “Острувки й Воля Островецька: від злочину 1943 року до ексгумацій 2026 року”, публічне досьє, v3.14.4, 28 липня 2026 р., https://upamemorials.org/uk/dossier/ostrowki-wola-ostrowiecka-exhumations/

Реєстр джерел

1. 1. Leon Popek: Zagłada Ostrówek i Woli Ostrowieckiej, Наукова праця, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Історична реконструкція сіл, нападу й місць поховання.

2. 2. 30 sierpnia 1943 r. - Kalendarium, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Інституційний підсумок кількості жертв обох сіл.

3. 3. Zbrodnia w m. Ostrówki w dniu 30 sierpnia 1943 r., Покажчик первинних джерел, Baza Ofiar Zbrodni Wołyńskiej - IPN, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Запис події, пов’язаний з іменними записами жертв і бібліографією.

4. 4. Zbrodnia w m. Wola Ostrowiecka w dniu 30 sierpnia 1943 r., Покажчик первинних джерел, Baza Ofiar Zbrodni Wołyńskiej - IPN, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Запис події у Волі Островецькій з джерелами та даними жертв.

5. 5. IPN Lu 80/13 - materiały z ekshumacji 1992 r., Покажчик первинних джерел, Archiwum Instytutu Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Архівний опис звітів, карт і судово-медичної документації 1992 року.

6. 6. Leon Popek: Wołyńskie ekshumacje w latach 1992-2015, Наукова праця, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Огляд і фотодокументація послідовних етапів ексгумації.

7. 7. Odnalezienie miejsc pochówku zamordowanych Polaków - Ostrówki, 2011, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Повідомлення про локалізацію зони поховання на полі смерті.

8. 8. IPN uzupełnia Bazę Ofiar Zbrodni Wołyńskiej, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Пояснює іменні записи жертв і подальше архівне доповнення.

9. 9. Helena Popek, Błogosławiona wieś, Довідкове видання, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

   Родинна й громадська історія Волі Островецької до знищення.

10. 10. Uroczystości upamiętniające zbrodnię w Ostrówkach i Woli Ostrowieckiej, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Документує практику вшанування та загальну кількість ексгумованих.

11. 11. Rozmawiamy o kolejnych etapach prac ekshumacyjnych, Інституційне джерело, Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Офіційний підсумок польсько-української робочої групи з гідних поховань.

12. 12. Zgoda na prace poszukiwawcze w Ostrówkach i Woli Ostrowieckiej, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Документує український дозвіл на пошуковий етап 2026 року.

13. 13. Prace poszukiwawcze w Ostrówkach i Woli Ostrowieckiej - kwiecień 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Визначає цілі, попередні етапи й місця пошуків у квітні 2026 року.

14. 14. Podsumowanie pierwszego tygodnia poszukiwań w Woli Ostrowieckiej, Інституційне джерело, Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Повідомляє про яму площею 14 м², п’ятьох відкритих осіб і 2000 м² дослідженої площі.

15. 15. Zakończenie prac poszukiwawczych - maj 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Підтверджує дві масові могили, одиночний гріб і наступний запит на дозвіл.

16. 16. Zgoda władz Ukrainy na ekshumacje - 5 czerwca 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Офіційне підтвердження дозволу на повну ексгумацію.

17. 17. Rozpoczęcie prac ekshumacyjnych - 13 lipca 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Визначає три місця робіт, склад команди та планову дату завершення.

18. 18. Pierwszy tydzień ekshumacji - 17 lipca 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Перше польове оновлення про верхній шар, травми й особисті речі.

19. 19. Drugi tydzień ekshumacji - 21 lipca 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Повідомляє про щонайменше 38 осіб і продовження дослідження.

20. 20. Ekshumacje na Wołyniu, Інституційне джерело, Uniwersytet Medyczny im. Piastów Śląskich we Wrocławiu, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Підтверджує участь судової медицини й обсяг липневої кампанії.

21. 21. Konferencja prasowa IPN zapowiedziana na 28 lipca 2026, Інституційне джерело, Instytut Pamięci Narodowej, доступ перевірено 27 липня 2026 р.

    Визначає наступне публічне оновлення після доказової дати досьє.